• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Дошкілля

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ КРИВОКОЛІНСЬКОГО НВК НА 2019-2020 н.р.

Вступ

Державна освітня політика України спрямована на підтримку демократичних, гуманістичних тенденцій. Концептуальні позиції щодо реформування змісту дошкільної освіти в Україні чітко визначені в Базовому компоненті дошкільної освіти. В документі розвинуто ідею особистісно орієнтованої моделі взаємодії педагога та дітей як можливої платформи для становлення особистості дитини. Дедалі очевиднішою стає відмінність у рівнях теоретичного осмислення цілей, змісту освітніх реформерних процесів та практичної побудови освіти в дошкільному закладі.

Надання пріоритетів насамперед формуванню в дошкільнят готовності та здатності здобувати знання самостійно протягом усього життя, а не озброєнню дошкільнят окремими базовими знаннями та вміннями, допомогло педагогам усвідомити нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку закладу.

Обов'язковими складовими концепції є :

цільові орієнтації ( чого прагнемо досягти);
очікувані результати;
загальні характеристики освітньої моделі ( як саме плануємо досягти мети) ;
перспективний план роботи дошкільного навчального закладу
етапи впровадження - шляхи реалізації освітньої мети ( конкретні вимоги до освітнього процесу).
чітке визначення позиції вихователя та дитини ( чого я чекаю від дитини, що я їй можу гарантувати);

Визначення основних концептуальних засад організації життєдіяльності закладу зумовлює подальші дії, пов'язані з плануванням його роботи.

До кожного з пріоритетних напрямків педагогічної діяльності вироблено чітку програму дій, що визначають зміст діяльності адміністрації, вихователів, батьків, дітей, тобто всіх учасників освітнього процесу.

Це такі програми:

- програма виховання громадянина « Я і моя Україна»;

- програма розвитку художньо - творчих можливостей та здібностей дітей « Веселі долоньки».

Програма "Я і моя Україна" передбачає не тільки формування системи знань про Батьківщину, а й виховання відчуття належності до неї, заохочення дітей до участі у громадянських акціях , піклування про свою вулицю, місто.

Програма художньо - творчих можливостей та здібностей дітей " Веселі долоньки" спрямована на синтетичне поєднання різних видів мистецтв з метою розвитку природних здібностей та нахилів дітей.

Переконані, що чітке формулювання на початку навчального року програм спільних дій дає змогу педагогічному колективові дошкільного навчального закладу усвідомлювати їх цілісно, щоб у щоденній конкретизації, деталізації, не загубити основні ідеї, не забути про поставлену мету.

Конкретні програмні настановлення нададуть можливість і батькам чітко усвідомити завдання освітнього процесу,
сприйняти їх і діяти з педагогами на основі співробітницва.

У кожній з програм представлено мету, засоби, за допомогою яких педагогічний колектив намагатиметься досягти поставленої мети, визначено ключові напрями роботи. Уперше ми поставили за мету не стільки формувати в дітей знання, вміння, навички, скільки впроваджувати практику активного набуття кожною дитиною власного досвіду участі у власному та громадському житті.

I. Цільові орієнтації

1. Формування громадянськості як інтегрованої якості особистості.

2. Перехід від навчально - дисциплінарної моделі навчання до особистісно - орєнтованої моделі.

3. Розвиток творчості учасників освітного процесу.

II. Очікувані результати

1. Формування національно свідомого громадянина, патріота.

2. Розвиток творчих здібностей, формування естетичних нахилів та смаків дошкільника.

3. Гуманізація та демократизація характеру спілкування педагога з дітьми.

III. Загальні характеристики освітньої моделі

1. Сприяння становленню життєвої компетентності дошкільника через організацію цілісного розвивального середовища.

2. Використання інтерактивних технологій як пріоритетних способів навчання, диференційованих форм організації освітнього процесу.

3. Визнання індивідуальності, самобутності кожного вихованця як особистості.

4. Ініціювання суб'єктного досвіду здобуття освіти.

IV. Принципи реалізації освітньої мети

1 Принцип інтеграції організації освітнього процесу.

2. Принцип партнерства.

3. Принцип індивідуально-диференційованого підходу до дітей.

4. Принцип активного включення сім'ї в освітній процес.

5. Принцип домінанти дитячого щастя як найголовнішої освітньої цінності.

6. Принцип культуровідповідності.

АНАЛІЗ РОБОТИ ДОШКІЛЬНОГО ПІДРОЗДІЛУ КРИВОКОЛІНСЬКОГО НВК І- ІІІ СТУПЕНІВ ЗА 2010-2011 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Дошкільний підрозділ Кривоколінського НВК усвоєму складі має 2 різновікові групи : молодша ( від 2.5 до 4 років ) та старша ( від 5 до 6 років) У дошкільному закладі працюють 4 працівники. У складі педагогічного колективу - 2 вихователі, 1 музкерівник, технічного персоналу - 1працівник.

За минулий навчальний рік на курсах при Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ніхто з вихователів не підвищував свою фахову майстерність . Ви­хователь Коберник Л.Л. завершила навчання В УДПУ ім. П.Г.Тичини, здобула категорію «спеціаліст» за спеціальністю «вихователь дошкілля – логопед»

Підвищенню професійної компетентності педагогів та результативності навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку сприяє активна участь педагогів дошкільного закладу в методичній роботі району.

Педагоги всіх груп систематично відвідували методичні об'єднання, що відбувалися у дошкільних навчальних закладів району.

Керуючись основними положеннями "Національної доктрини розвитку освіти в Україні", Законом України "Про дошкільну освіту", "Положенням про дошкільний навчальний заклад", Базовий компонент дошкільної освіти в Україні, виконуючи завдання Державної базової програми розвитку дити­ни дошкільного віку "Я у Світі" та завдання на 2010-2011навчальний рік,

колектив дошкільного закладу плідно працював над проблемою "Формуван­ня в дошкільників життєвої компетентності через навчання продуктивної взаємодії з довкіллям, активізацію пізнавальної діяльності в навколиш­ньому, реалізацію їхніх творчих нахилів та здібностей у соціумі".

Протягом року колектив перебував у творчому пошукові щодо розв'язання цієї проблеми, вирішуючи такі завдання:

1. Формування в дітей свідомого ставлення до життя через розвиток узагальнених способів розумової діяльності.

2. Побудова процесу фізичного виховання з позиції фізичного потенціалу дитини, її рухової активності в кожному віковому відтинку дошкільного ди­тинства як важливої передумови дальшого розвитку особистості.

3. Розвиток соціальних навичок взаємодії через залучення дітей до трудової діяльності.

З метою вирішення завдання щодо організації розумової діяльності дошкільників були проведені такі заходи: консультації, методичний фе­стиваль педагогічних посібників, диспут, презентація-відкриття "Банку педагогічних ідей", ділова гра.

Завдяки цим заходам педагоги опанували методику виявлення й ураху­вання розумових здібностей кожної дитини. На основі проведеної діагностики розширили знання про здійснення індивідуально-диференційного підходу.

Практичним кроком у розв'язанні завдання річного плану стало попо­внення пізнавально-інтелектуальних центрів груп новими дидактичними посібниками логіко-математичної спрямованості, посібниками на розвиток розу­мових здібностей із різних розділів програми. Треба зазначити, що підвищився загальний рівень якості виготовлених посібників, вихователі дотримуються ви­мог щодо естетики оформлення та варіативності їх використання (виховательі Коберник Л.Л.).

Аналіз перспективно-календарного планування щодо формування логі­ко-математичної компетентності дошкільника засвідчила, що педагоги за­кладу застосовують широку палітру методичних засобів для виконання ви­мог Базової програми.

Спостереження за педагогічним процесом, співбесіди з вихователями, перегляди занять, інших форм роботи з дітьми дали змогу стверджувати, що загалом педагоги закладу володіють методикою формування логіко-математичної компетентності.

Дані анкетування вихователів доповнили результати аналізу тематичної перевірки й показали, що поряд із досягненнями є низка недоліків:

• низький рівень варіативності підходів до формування у дітей відповідно до віку навичок міркування, розумової діяльності;

• не в повному обсязі використовуються аспекти сучасних методич­них рекомендацій для вправляння вихованців у застосуванні своїх знань, умінь та навичок логіко-математичної компетентності в соціальній сфері, ситуаціях буття.

Над вирішенням питання "Побудова процесу фізичного виховання дитини з позиції врахування її фізичного потенціалу, особливостей рухової активності в кожному віковому проміжку дошкільного дитинства як важливої передумо­ви подальшого розвитку особистості" колектив ДНЗ працює постійно.

Розглядаючи це питання під час консультацій, проблемно-аналітичноі бесіди, круглого столу, методичного мосту, ділової гри (в 2 частинах), анон­су сучасної методичної літератури, педагоги вдосконалювали свої знання із проблеми.

З метою поглибленого вивчення стану фізичного виховання в дитсад­ку проведено додаткове обстеження дітей, результати якого лягли в основу індивідуальної роботи з вихованцями. Порівняльний аналіз результатів об­стеження показав, що середній бал із фізичного розвитку дітей підвищився:

Це свідчить про системний підхід вихователів цих груп до здійснення заходів із фізичного виховання.

Проведення огляду центрів фізичного розвитку дошкільнят дав поштовх для поповнення їх атрибутикою та спортінвентарем Необхідно зазначити, що в перспективно-календарному плануванні педагоги враховують методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України "Фізичний розвиток в умовах дошкільного навчального закладу" від 16.08.10 р. № 1/9-563 щодо планування таких заходів, як спортивні свя­та та розваги, пішохідні переходи, щомісяця - дні здоров'я.

З метою виявлення рівня теоретичної підготовленості вихователів із питань фізичного виховання було проведено анкетування. Відповіді пока­зали добрі знання педагогів із традиційної методики фізичного розвитку малят, уміння визначати шляхи та фактори зміцнення їх психофізичного здоров'я, усвідомлення важливості процесу фізичного виховання як скла­дової навчально-виховного процесу в період дошкільного дитинства.

Достатній теоретичний рівень знань вихователів підтвердився під час відкритих показів роботи з фізичного виховання:

• дотримання часових співвідношень між частинами заняття, тривалість кожної частини відповідно до сучасних вимог, логічні зв'язки між ними;

• використання мотивації та сюжету заняття відповідно до віку дітей, їх знань та можливостей;

• правильність фізичного навантаження;

• відповідність змісту заняття поставленим завданням;

• самопочуття та настрій дітей.

Проте варто вказати на деякі недоліки, які спостерігаються як на відкритих, так і на щоденних заняттях:

• відсутність системи у здійсненні індивідуального підходу;

• недостатнє володіння термінологією;

• недосконале відпрацювання навичок з основних рухів;

• низький контроль за правильністю виконання рухів, уміння передба­чати ситуації щодо правил техніки безпеки на занятті.

На допомогу вихователям у вирішенні третього завдання щодо розвит­ку у дітей соціальних навичок взаємодії у річному плані були сплановані й проведені такі заходи: консультації, круглий стіл, проблемно-аналітична бесіда, обговорення.

Вивчення перспективно-календарного планування з питань ранньої соціалізації дитини в праці показала, що в цілому вихователями плануються різні форми роботи з усіх видів праці.

Під час відкритих показів педагоги продемонстрували вміння викори­стовувати різноманітні засоби впливу, методи та прийоми з розвитку мов­лення під час залучення дитини до праці. Проте анкетування вихователів виявило, що деякі з них не мають достатніх знань із системи планування трудової діяльності, її видів. Також педагоги недостатньо володіють при­йомами формування у дітей навичок діалогічного та полілогічного мовлен­ня під час діяльності; існують загальні проблеми у вихованні культури спілкування, навчання мовленнєвого етикету.

Для поліпшення психологічного мікроклімату в групах та взаємо­стосунків між вихованцями психологом Н.Г.Півторак була впроваджена нова форма роботи з дітьми " Я - зірочка". Ця форма роботи дозволила по­бачити дорослим особистісні якості кожної дитини й розібратися в проявах своєї поведінки щодо дитини.

Кількісний і якісний аналіз оцінювання методичних заходів, про­ведених упродовж навчального року, показав, що вони мали науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, поліпшенню якості володіння різноманітними методами роботи.

Педагоги закладу достатньо володіють технологією теорії розв'язання винахідницьких завдань, методиками Л. Венгера, М. Монтессорі, видат­них педагогів С. Русової, В. Сухомлинського.

Застосовують у щоденній роботі методи та прийоми пошуково-дослідницького характеру, нетрадиційні підходи до оздоровлення, розвитку творчих здібностей малюків тощо.

Основними проблемами, які було з'ясовано під час вивчення резуль­тативності методичної роботи, є:

• низький рівень особистої участі педагогів у проведенні заходів для батьків;

• недостатній рівень конструктивних педагогічних здібностей біль­шості вихователів;

• недосконалість підходів до системи наставництва щодо формування організаційних навичок молодих вихователів.

Аналіз рівня обізнаності, вмінь та вправності дітей, відповідно до вимог Базової програми, показав, що кількість дітей раннього віку, які мають високий рівень сенсорного розвитку, збільшилась порівняно з початком на­вчального року на 7 %, дітей із середнім рівнем – на 9 %, дітей із низь­ким рівнем розвитку зменшилося на 26 %. Підвищення рівня засвоєння програмового матеріалу з художньо-мовленнєвої діяльності, ознайомлення з довкіллям та природою складає 15 %.

Діти середнього рівня орієнтуються в найближчому оточенні. Потребує дальшого вдосконалення робота з дітьми з розвитку мовлення. Багато по­нять залишаються в пасивному словнику дітей, тому порівняно з поперед­ньою діагностикою з різних розділів програми спостерігаються в середньому незначні зміни.

Слабким залишається розвиток дрібної моторики руки, тому показники з образотворчої діяльності на середньому рівні. Значною мірою це пояснюється наявністю в дошкільному закладі логопедичних груп, у вихованців яких дрібна моторика руки розвинута недостатньо й потребує постійних додатко­вих вправлянь.

У групах молодшого дошкільного віку (порівняно з вереснем) напри­кінці навчального року рівень засвоєння програми з розвитку мовлення має такі показники:

• високого рівня збільшилось у середньому на 8 %,

• середнього - на 19 % ,

• низького зменшився на 12 %.

Показники з ознайомлення з довкіллям також набули змін - рівень засвоєння програмового матеріалу підвищився в середньому на 11 %. Більшість дітей з низьким рівнем логіко-математичної компетентності вияви­ли середній рівень, на 15% збільшилася кількість дітей достатнього рівня.

Заслуговують на увагу якісні показники оволодіння дітьми основними рухами з фізичної культури - порівняно з показниками попереднього року в молодших групах підвищився загальний рівень оволодіння основними руха­ми в середньому на 16 %.

У групах середнього дошкільного віку кількість дітей низького рівня розвитку зменшилася за всіма розділами програми на 14 %. Показники засвоєння українського мовлення та з ознайомлення з народознавством поліпшилися в середньому на 11%.

Спостерігається позитивна динаміка у засвоєнні програмового матеріалу з музичного виховання. Вивчення показників оволодіння дітьми основними рухами з фізичної культури показало, що всі діти опанували м'язово-руховою вправністю.

У групах старшого дошкільного віку, порівняно з попереднім навчаль­ним роком, підвищився рівень засвоєння програмового матеріалу з мате­матики, *а дітей середнього рівня розвитку збільшилося на 5 %, високого рівня - на 12 %. Так, збільшилася кількість дітей (на 12 %), які добре за­своюють програмовий матеріал на заняттях, уміють застосовувати знання на практиці, здатні до інтенсивної розумової діяльності, організовані, вміють зосередитися, старанно виконують завдання, долають труднощі, розуміють вказівки дорослого з першого подання.

Результати обстеження рівня розвитку вихованців закладу за минулий навчальний рік свідчить, що педагогічний колектив на достатньому рівні виконує завдання, висунуті Державною базовою програмою та нормативними документами.

Обстеження стану готовності дітей до шкільного навчання показало, що діти-випускники мають: на достатньому рівні (64 %) розвинуті психічні процеси, добрі потенційні можливості щодо розвитку пізнавальних процесів; достатній (53 %) і середній (45%) рівні працездатності; достатній (39 %) і середній (57%) рівні розумової активності; сформовані навички навчаль­ної діяльності (82 %); діти мають достатній і середній рівні саморегуляції і самостійності, вміють слухати і виконувати вказівки дорослого, кон­тролювати себе, оцінювати свої відповіді та відповіді однолітків; на до­статньому рівні розвинуті дії мислення: серіація, класифікація, абстрагу­вання;

Одним із чинників у прагненні досягнення високих результатів у освітній роботі були традиційні взаємовідвідування уроків у 1 класі закладу. Позитивна взаємодія вчителів та вихователів обумовлена організацією спільних методичних заходів із ви­користанням інтерактивних форм роботи. Зусиллями педагогів школи та дошкільного закладу організовані такі заходи, як: свято Першого дзвони­ка, свято Миколая, різдвяні розваги тощо. Така робота сприяє позитивній адаптації старших дошкільників до школи.

Позитивних результатів досягла методична служба закладу, яка про­тягом навчального року організувала проведення таких заходів: контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних та медичних вимог щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дитсадку; регулярне обстеження дітей спеціалістами поліклініки ; професійні консультації та індивідуальні бесіди з батьками.

Протягом навчального року роботу закладу оцінювали батьки наших вихованців. Одним із пунктів традиційного анкетування батьків у системі тематичних перевірок із вирішення завдань річного плану щоразу були пи­тання оцінки роботи колективу та пропозицій з удосконалення їх діяльності. Висунуті батьками пропозиції обговорювалися на педгодинах і враховува­лися у дальшій роботі. Поряд із традиційною системою відкритих показів для батьків свят, розваг, контрольно-підсумкових занять простежується тенденція до використання такої форми роботи, як запрошення батьків на відкриті методичні заходи, їх участь у виставках, спортивних святах тощо. Це сприяє зміцненню авторитету дитсадка серед родин наших вихованців.

Спільна та чітка робота із, груповими батьківськими комітетами дала можливість зробити косметичні ремонти в усіх вікових групах, коридорах та кабінетах.

Більшість батьків вихованців (79 %) відзначає, що діти із задоволенням відвідують дитячий садок, повертаються додому в гарному настрої; батькам подобається стиль спілкування педагогів, які працюють із дітьми (84%), і їх ставлення до дітей; 87 % членів сімей вихованців із задоволенням та зацікавленням спілкуються з педагогами, умови, створені для розвитку, на­вчання й виховання дітей, оцінюють позитивно; високий рівень задоволення роботою ДНЗ і його педагогічним колективом мають 89 % опитаних батьків.

Варіативність використаних методичних заходів, співпраця всіх служб закладу, підвищення рейтингу закладу в мікрорайоні є певними чинниками, які впливають на підвищення рівня професійної компетентності педагогів, на якість вирішення завдань річного плану. Поряд із цим суттєвою загальною проблемою педколективу є створення україномовного простору дитинства; у мовленні працівників нерідко зустрічаються "росіянізми".

Таким чином, аналіз роботи ДНЗ за навчальний рік показав, що обрані форми і методи, об'єднані зусилля адміністрації та педагогічного колективу позитивно впливають на результативність роботи з кадрами та досягнення дітей. Річний план за минулий навчальний рік виконано.

Роботу педагогічного колективу за минулий навчальний рік оцінено як задовільну.

Основними питаннями, що треба вирішити у наступному навчальному році є:

- послідовне здійснення індивідуально-диференційного підходу на за­няттях із фізичної культури;

- формування знань дітей про себе, про значення здорового способу

життя;

- удосконалення рівня володіння педагогами методикою фізичного ви­ховання;

- створення україномовного простору дитинства та формування в дітей навичок діалогічного й полілогічного мовлення;

- удосконалення роботи щодо виховання культури спілкування, мов­леннєвого етикету, формування самостійної, комунікативно розвинутої особистості дошкільника;

- впровадження економічного виховання малят;

- удосконалення системи наставництва серед молодих педагогів.

Враховуючи підсумки навчально-виховної роботи за навчальний рік, педагогічний колектив дошкільного підрозділу спрямовує свою діяльність у на­ступному навчальному році на вирішення проблеми:

«Формування морально зрілої, психічно й фізично розвиненої особистості в процесі створення для кожної дитини сприятливих умов для оволодіння важливою наукою - мистецтвом життя.»

Задля якісного розв'язання проблеми визначено такі основні завдання:

1. Формувати у дітей дошкільного віку культури здорового способу жит­тя як складову його психофізичного розвитку.

2. Розвивати морально-духовні якості дошкільника, навички культури спілкування як важливі чинники соціалізації особистості.

3. Закладати навички раціональної діяльності дітей, що сприятимуть підготовці особистості до реального життя в умовах ринкових відносин.